XVІIІ міжнародна науково-практична конференція «Литво. Металургія 2022»
4-5 жовтня 2022 року в комбінованому форматі був проведений важливий науковий захід для ливарників та металургів України – XVIII міжнародна науково-практична конференція «Лиття. Металургія - 2022».
Оффлайн-зібрання відбулося у Фізико-технологічному інституті металів та сплавів НАН України (ФТІМС НАН України), який є основним організатором цієї щорічної події впродовж майже двох десятирічь, а онлайн-трансляція і доєднання учасників зі всієї України та Польщі проводилося на платформі Zoom.
Співорганізаторами конференції стали
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ», м. Харків),
Український державний університет науки і технологій (УДУНТ, в минулому - Національна металургійна академія України, м. Дніпро),
Всеукраїнська Асоціація ливарників України (АЛУ, м. Київ),
Одеський національний політехнічний університет (м. Одеса),
Національний університет «Запорізька політехніка» (м. Запоріжжя),
Торгово-промислова палата України (м. Запоріжжя),
AGH University of Science and Technology (м. Краків, Польща),
Магдебурзький університет ім. Отто-фон-Геріке (м. Магдебург, Німеччина).
З вітальними словами на відкритті конференції виступили представники керівництва організацій-учасників:
Анатолій Нарівський, директор ФТІМС НАН України,чл.-кор. НАН України, д.т.н.;
Андрій Марченко, проректор з наукової роботи, д.т.н., проф., НТУ «ХПІ»;
Aндрій Бурбелко професор Університету науки та технологій Гірничо-металургійної академії ім. Станіслава Сташича, (Польща);
Олег Шинський, президент Всеукраїнської асоціації ливарників України, зав. відділу ФТІМС НАН України, д.т.н., проф.;
Степан Клименко, директор Державного департаменту ливарного виробництва Міністерства економіки України, к.т.н.;
Юрій Пройдак, проректор з наукової роботи, д.т.н., проф., УДУНТ;
Дмитро Антонюк, Віце-президент Запорізької торгово-промислової палати, д.т.н.;
Валерій Наумик, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності, д.т.н., проф., НУ «Запорізька політехніка»;
Михайло Турчанін, проректор з наукової роботи, управління розвитком та міжнародних зв’язків, д.х.н., проф., Донбаська державна машинобудівна академія (ДДМА);
Михайло Ямшинський, зав. каф., д.т.н., Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського»;
Олег Акімов, зав. каф., д.т.н., проф., НТУ «ХПІ»; Валерій Хричиков, зав. каф., д.т.н., проф. УДУНТ;
Валерій Іванов, зав. каф., д.т.н., НУ «Запорізька політехніка»;
Тетяна Лисенко, зав. каф., д.т.н., проф. Одеський національний політехнічний університет (ОНПУ).
Загалом на пленарному засіданні було проголошено близько 20 доповідей, які стосувалися актуальних проблем ливарного виробництва та металургії, що особливо загострилися у воєнний період.
Доповіді викликали широку зацікавленість та ініціювали активне обговорення.
У результаті дискусій відзначено, що гірничо-металургійний комплекс і ливарна галузь, які є основою машинобудування та оборонного комплексу, зараз опинились в надскладних умовах та втратили до 70% потужності. Внаслідок військової агресії зруйновані або не можуть повноцінно функціонувати крупні металургійні комбінати та підприємства промислового регіону сходу та півдня України. В такій критичній ситуації основне навантаження по випуску металопродукції, зокрема литої, лягає на діючі ливарні підприємства. Широка номенклатура литих металевих виробів включає як конче необхідні зараз для оборони країни спецвироби, так і вироби широкого призначення для наступної відбудови інфраструктури та відновлення народного господарства України. Значно збільшилась потреба країни у якісному литті, яка наразі складає приблизно 1,5-2,0 млн. тон на рік. Одним з оперативних рішень такої задачі може бути запуск міні-металургійних заводів з повним циклом виробництва з впровадженням перспективних науково-технічних розробок вітчизняної науки. Також критично важливим є оперативна взаємодія академічних інститутів, вузів, Асоціації ливарників, підприємств та органів державної влади для відновлення стратегічних галузей промисловості.
Наступного дня конференція проводилась за напрямами: отримання, обробка та структуроутворення сплавів; прогресивні технології та обладнання в ливарному виробництві; перспективні формувальні матеріали і суміші, технологічні процеси виготовлення форм і стрижнів; моделювання, комп'ютерні та інформаційні технології в ливарному виробництві; спеціальні способи литва та литво композиційних матеріалів; методи контролю ливарних і металургійних процесів, економіка та екологія; інші проблемні питання ливарної та металургійної галузей.
Тези доповідей, які видано у електронному збірнику на 270 сторінках, надійшли від 15 академічних інститутів та закладів вищої освіти та близько 10 вітчизняних та закордонних підприємств, серед яких АТ «Моторсіч» (м. Запоріжжя), АТ «Укренергомашини» (м. Харків), LLC «Additive Laser Technology of Ukraine» (м. Дніпро).
Більш детально про захід
