ФІЗИКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
МЕТАЛІВ ТА СПЛАВІВ

В ході візиту керівництво Інституту на чолі з директором – членом-кореспондентом НАН України Анатолієм Нарівським ознайомило почесних гостей з дослідно-експериментальними ділянками відділів та експериментальним ливарним виробництвом.

Завідувач відділу фізико-хімії ливарних процесів доктор технічних наук Олег Шинський на технологічному майданчику разом з провідними науковцями відділу – заступником директора кандидатом технічних наук Павлом Калюжним, заступником завідувача відділу доктором технічних наук Інною Шалевською, провідною науковою співробітницею доктором технічних наук Юлією Квасницькою – презентували результати наукових досліджень відділу з розроблення новітніх технологічних процесів, включаючи одержання моно- та армованих литих виробів за моделями, що газифікуються, та їх використання для підвищення обороноздатності України.

Заступник директора Павло Калюжний ознайомив делегацію з роботою та завданнями ливарного цеху інституту. Було продемонстровано дослідну плавку та технологічний процес одержання виливків зі сталі за моделями, що газифікуються.

Заступник директора Павло Калюжний ознайомлює з роботою ливарного цеху інституту та коментує поточну дослідну плавку та технологічний процес одержання виливків за моделями, що газифікуються

Вакуумована піщана форма після заливання рідкого металу

Далі керівництво Академії відвідало виробничу ділянку відділу процесів плавки та рафінування сплавів Інституту та оглянуло комплекс обладнання для приготування алюмінієвих сплавів і одержання з них безперервно литих зливків, який презентувала науковий співробітник Світлана Поливода.

Вакуумна магнітогідродинамічна установка та машина безперервного лиття зливків із алюмінієвих сплавів

Розроблені технології дозволяють отримувати зливки з високоміцних алюмінієвих сплавів, які застосовуються при виготовленні та ремонті спецтехніки. Промислове виробництво таких сплавів в Україні відсутнє.

Демонстрація темплетів безперервно литих зливків з покращеною структурою

Завідувач відділу концентрованих енергетичних впливів доктор технічних наук Валерій Лихошва продемонстрував роботу лабораторно-промислової експериментальної установки напівавтоматичного безперервного виробництва біметалевих штабів із залізовуглецевих та кольорових сплавів. Такі вироби характеризуються підвищеними фізико-механічними та спеціальними властивостями та можуть застосовуватись на підприємствах стратегічних галузей промисловості України.

Експериментальна установка напівавтоматичного безперервного виробництва біметалевих смуг у роботі

Унікальна розробка Інституту – електронно променева ливарна технологія (ЕПЛТ) була представлена кандидатом технічних наук Михайлом Вороном. Традиційна ЕПЛТ використовувалась для одержання виливків та напівфабрикатів з титану, цирконію, ніобію та сплавів на їх основі. Значне її вдосконалення дозволило одержувати готові титанові литі вироби в одноразових керамічних формах, виплавляти спеціальні алюмінієві, мідні і титанові лігатури з високим вмістом тугоплавких компонентів та реалізовувати лиття металоматричних in-situ композитів. Плідна наукова кооперація з молодіжними групами Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України дозволила розширити можливості щодо одержання  новітніх низькомодульних титанових сплавів для ендопротезування.

Ознайомлення з електронно-променевою ливарною технологією

Результат застосування електронно-променевої ливарної технології – виливки корпусів пристроїв реєстрації польотної інформації, колеса насосів для перекачування кислот тощо

Директор Інституту член-кореспондент НАН України Анатолій Нарівський ознайомив гостей з роботою та особливостями плазменних пристроїв та технологій для плавки та рафінування сплавів заглибленими високотемпературними струменями. Зокрема було продемонстровано технологічний процес рафінування розплаву алюмінію на експериментальній ділянці відділу процесів плавки та рафінування сплавів.

Директор Інституту Анатолій Нарівський демонструє роботу обладнання для рафінування сплавів заглибленими високотемпературними плазмовими струменями

Також гості відвідали електричну котельню інституту, яка є втіленням власних науково-технічних розробок інституту у сфері теплопостачання, зокрема відділу головного інженера. Технічна документація підготовлена з урахування вимог відповідних стандартів та норм України. Продемонстровано переваги системи гнучкого теплопостачання залежно від навколишніх умов та потреб інституту за рахунок мікроконтролерного керування і автоматизації процесів генерації та постачання тепла. Навіть при відсутності електроенергії передача тепла не припиняється з допомогою підключення другого котла великої ємності. У перспективі можливе встановлення твердопаливних котлів та відновлювальних джерел енергії.

Головний інженер Інституту Володимир Онищук демонструє розроблене в інституті котельне обладнання з мікроконтролерною системою управління

Провідна наукова співробітниця доктор технічних наук Юлія Квасницька продемонструвала застосування адитивних технологій при виготовленні разових моделей лопаток газотурбінних двигунів. Запропонована Інститутом нова технологія одержання керамічних форм для таких виробів значно скорочує час їх виготовлення.

Далі керівництво Академії ознайомилося з напрямами та найвагомішими результатами наукової, науково-технічної та науково-організаційної діяльності Інституту у виставковій залі. Огляд було представлено завідувачем відділу трансферу технологій та патентування кандидатом технічних наук Святославом Гнилоскуренком.

Родзинкою показу стали об’єкти художнього литва, створені в Інституті з використанням в якості майстер-моделей творів відомих українських митців-скульпторів, частина з яких виготовлена у співпраці з Національною академією мистецтв України. Для розвитку цього напряму розроблено проєкт організації Центру прецизійного та художнього литва як інноваційної структури з використанням сучасних ливарних технологій, адитивних технологій  3-D  друку ливарної оснастки, а також сучасних методів управління, реклами, маркетингу тощо.

Керівництво Академії у виставковій залі інституту Експозиція художнього литва представлена Ігорем Карпенком.

На завершення зустрічі керівництво Академії відзначило важливість роботи наукового колективу Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України і побажало науковій установі подальшої плідної праці для розбудови України.